1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"З огляду на терміновість": ЄС вирішив посилити допомогу ЗСУ

22 березня 2024 р.

Більше військової допомоги Україні, мита на зерно з Росії та Білорусі, мільярди для Києва від доходів із російських заморожених активів - що вирішили лідери ЄС та його країн? Репортаж DW.

https://p.dw.com/p/4e0EM
Саміт ЄС - Зеленський підключився через відеозв'язок
Президент України Зеленський підключався до саміту ЄС відеозв'язкомФото: Dario Pignatelli/European Union

Допомога ЗСУ, переговори про членство України та використання заморожених активів РФ для підтримки Києва - усе це лідери Європейського Союзу та його країн обговорили на саміті в Брюсселі в четвер, 21 березня. У підсумку вони пообіцяли, що "ЄС і його члени прискорять і посилять надання всієї необхідної військової допомоги" Україні. Про це йдеться у висновках, опублікованих після закінчення першого дня саміту.

"З огляду на терміновість ситуації, Євросоюз сповнений рішучості продовжувати надавати Україні та її народу всю необхідну ... підтримку стільки, скільки буде потрібно, і настільки інтенсивно, наскільки необхідно", - заявила Європейська Рада.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Євросоюз і його країни виділили або зобов'язалися виділити Україні та її народові загалом понад 143 мільярди євро, з яких 81 мільярд - у вигляді фінансової та гуманітарної допомоги, 33 мільярди - у вигляді військової допомоги, 17 мільярдів - на підтримку українських біженців у ЄС і 12 мільярдів - у вигляді грантів, кредитів і гарантій, наданих країнами Євросоюзу.

У Брюсселі розраховують, що додатковою допомогою Україні, насамперед на полі бою, стануть озброєння на мільярди євро надприбутку від заморожених активів РФ. Цей проєкт на саміті презентувала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). "Лідери схвалили нашу пропозицію, - повідомила вона на пресконференції. - Якщо ми поквапимося з остаточним рішенням, то зможемо перевести перший мільярд уже першого липня". Вона запевнила, що у цієї пропозиції в ЄС потужна підтримка, зокрема щодо використання цих коштів для України у військових цілях.

Урсула фон дер Ляєн (третя зліва) та лідери країн ЄС
Урсула фон дер Ляєн (третя зліва) та лідери країн ЄСФото: Gaetan Claessens/European Union

З нейтральними державами - Австрією та Угорщиною - у цьому питанні буде знайдено компроміс, пообіцяв перед засіданням Європейської ради співавтор пропозиції верховний дипломат ЄС Жозеп Боррель.

Мита на зерно з РФ і Білорусі

Ще одна пропозиція, представлена Єврокомісією, передбачає підвищення мита на ввезення російських і білоруських зернових, насіння олійних культур і продуктів їхньої переробки. "Це не дасть змоги російському зерну дестабілізувати ринок ЄС щодо цих продуктів, завадить Росії використовувати доходи від експорту цих товарів до Євросоюзу і гарантує, що незаконний російський експорт вкраденого українського зерна не торкнеться ринку ЄС", - заявила фон дер Ляєн.

Російське зерно стає політичною проблемою, зазначив перед засіданням Євроради президент Литви Гітанас Науседа. "Наші фермери незадоволені тим, що російське зерно надходить на європейський ринок. Якщо мої дані вірні, то Росія посідає третє місце серед головних постачальників сільськогосподарської продукції на європейський ринок", - повідомив він.

Цю тему зачепив у своєму виступі і президент України Володимир Зеленський, який долучився до саміту через відеозв'язок. "Коли українське зерно викидають на дороги і залізничні колії, в Європу, як і раніше, везуть російські продукти і товари з контрольованої Путіним Білорусі. Це несправедливо", - сказав він.

Подробиці пропозиції ввести мита на сільгосппродукти з Росії та Білорусі журналістам повідомлять 22 березня. Крім цього, Єврорада попросила зовнішньополітичну службу ЄС і Єврокомісію підготувати подальші санкції щодо Білорусі, а також КНДР та Ірану і пообіцяла посилити санкції проти РФ.

Щодо чинних 13 пакетів санкцій, то Європейська Рада просить Раду ЄС і Єврокомісію закрити всі лазівки для їхнього обходу всередині ЄС і за його межами. Необхідно максимально обмежити Росії доступ до секретних технологій, зокрема переслідуючи структури в третіх країнах, що дають змогу обходити санкції, йдеться у висновках саміту. У цьому контексті згадуються і закордонні філії компаній з Євросоюзу.

Переговори про вступ України та Молдови до ЄС

Європейська Рада вітає подальший прогрес України і Молдови в проведенні необхідних реформ на шляху до Євросоюзу і запрошує Раду ЄС "швидко визначити переговорні рамки і невідкладно продовжити роботу", сказано у висновках саміту. "Сподіваюся, що ми проведемо першу міжурядову конференцію з Україною до кінця головування Бельгії в Раді ЄС", - сказав глава Євроради Шарль Мішель на спільній пресконференції з Урсулою фон дер Ляєн. Бельгія очолює Раду ЄС до кінця червня, а потім черга за ротацією перейде до Угорщини. Міжурядова конференція вважається офіційним початком переговорів про членство в ЄС.

Якнайшвидше почати "справжні переговори" про вступ до Євросоюзу просив лідерів і президент України Володимир Зеленський. "Це один із ключових елементів мотивації наших людей у боротьбі проти Росії - українцям потрібно бачити, що ЄС стає ближчим, - сказав він. - І особливо в ці важкі місяці нам необхідне відчуття зближення між Україною та ЄС - коли Росія транслює всьому світові, що Захід не в змозі підтримати нас так, як нам потрібно, і що існує такий дефіцит в оборонних поставках".

Учасники саміту дали зрозуміти, що усвідомлюють усю серйозність ситуації на полі бою в Україні й готові шукати швидкі та нестандартні рішення, як це зробила Чехія, виступивши з ініціативою закупівлі боєприпасів для ЗСУ і знайшовши їх на світовому ринку.

Журналістка Deutsche Welle Ксенія Польська
Ксенія Польська повідомляє головні новини про Україну, Росію, Білорусь і Європу із серця Євросоюзу - Брюсселя