Вибори президента Туреччини: у чому слабкість Ердогана

Висока інфляція та безробіття, масштабні репресії проти критиків правлячого режиму, слабкий менеджмент під час ліквідації наслідків землетрусу - Туреччина фактично перебуває в глибокій кризі. Відповідальним за це для багатьох турків є чинний президент Реджеп Таїп Ердоган, який перебуває при владі вже понад 20 років і фактично одноосібно керує країною.

Однак, схоже, проблеми, з якими стикається турецьке суспільство, не сильно позначаються на ставленні до президента. У будь-якому разі за підсумками першого туру президентських виборів, що відбувся 14 травня, 69-річний політик показав результат кращий, ніж очікувалося. Ердоган отримав 49,5 відсотка голосів, чого, втім, не вистачило для перемоги.

Перевага над опозицією

Ердоган майже на п'ять відсоткових пунктів випередив свого основного суперника, опозиційного кандидата Кемаля Киличдароглу. І у  другому турі, який відбудеться 28 травня, у чинного президента, схоже, більше шансів, ніж у його опонента.

На думку політолога Емре Ердогана зі стамбульського Університету Білгі, Партія справедливості і розвитку (AKP) та її лідер Реджеп Таїп Ердоган хоча і втратили голоси виборців, проте їхні позиції досить міцні. Згідно з попередніми результатами, правлячий "Республіканський альянс" на чолі з ПСР відстояв свою більшість у парламенті, отримавши 322 місця зі 600. Опозиційна коаліція, що складається з шести дуже різних партій, завоювала 213 місць.

Крім того, головний союзник Ердогана, вкрай права Партія націоналістичного руху (MHP), отримала понад десять відсотків голосів на парламентських виборах. "Ви не можете ігнорувати це", - вказує політолог Емре Ердоган в інтерв'ю DW. Третя політична сила в парламенті, прокурдська Народно-демократична партія (HDP), яка очолила "Альянс за працю і свободу" на нинішніх загальних виборах у Туреччині, також зазнала втрат. Вона матиме в Національних зборах нового скликання лише 61 депутата.

Соціологи помилилися

Більшість опитувань вказували на перемогу опозиції. Згідно з ними, Киличдароглу випереджав Ердогана. Тепер попередні офіційні результати показали, що соціологи помилялися.

Навіть у зоні руйнівного землетрусу AKP і Ердоган здобули впевнену перемогу. Наприклад, у Кахраманмараші, де розташовувався епіцентр стихійного лиха, чинний президент заручився підтримкою 71,9 відсотка виборців, що лише на 2,3 відсоткових пункти менше, ніж на попередніх виборах.

Чи є в цих умовах Ердоган і альянс на чолі з його партією переможцями виборів? Беате Апельт (Beate Apelt), директорка представництва Фонду Фрідріха Науманна (Friedrich-Naumann-Stiftung) у Стамбулі, вважає, що ні. На жодних виборах раніше становище Ердогана не було настільки хитким, ніколи ще йому не доводилося стикатися з другим туром, нагадує Апельт.

Читайте також: Коментар: Вибори в Туреччині під гаслом "не довіряйте соціологам"

Важлива роль передвиборних подарунків

І це при тому, що виборча кампанія, на її думку, була якою завгодно, тільки не чесною. Апельт зазначає, що близько 90 відсотків турецьких ЗМІ лояльні до уряду і транслюють населенню ідеологію правлячого альянсу. Іншою причиною, безумовно, є численні передвиборні подарунки, які президент Ердоган роздавав останніми місяцями, - такі як підвищення мінімальної заробітної плати, поліпшення забезпечення людей, які працюють у держсекторі та достроковий вихід на пенсію. На думку Апельт, вдячність за такі послаблення люди  демонструють на виборчих дільницях.

Політолог Емре Ердоган поділяє таку оцінку. За його словами, передвиборні подарунки турецького президента відіграли важливу роль. Адже коли Ердоган обіцяє безкоштовний природний газ протягом місяця, ніхто не замислюється над тим, що це може в середньостроковій перспективі погано позначитися на держборгу, каже експерт. Ба більше, виборці в Туреччині, за словами Емре, традиційно розглядають проблеми або небажані події через призму ідеології. Оскільки вони в основному черпають інформацію з проурядових ЗМІ, опозиції важко донести до них свою точку зору, вважає політолог.

Релігія також відіграє свою роль, особливо коли її використовують для поляризації суспільства, як це було під час нинішньої виборчої кампанії. Міністр юстиції Туреччини Бекір Боздаг назвав ці вибори голосуванням віруючих і невіруючих.

Як поведуть себе прихильники крайніх правих?

Крім того, правляча AKP використовувала весь держапарат для проведення передвиборної кампанії. Майже всі міністри перебували в роз'їздах країною, агітуючи за правлячий альянс, оскільки вони теж балотувалися до парламенту. Сам Ердоган щотижня відкривав новий великий державний проєкт або об'єкт, а незадовго до виборів оголосив, наприклад, про виявлення запасів нафти на сході країни.

Ще одним вельми значущим фактором у другому турі виборів, вважають оглядачі, стане позиція електорату кандидата в президенти Сінана Огана, який посів у першому турі третє місце. Якщо Оган, який представляє ультраправий націоналістичний "Альянс АТА", виступить із публічною рекомендацією, за кого слід голосувати в другому турі, то невідомо, чи піде за ним його виборець. Ідеологічно Оган більше пов'язаний з урядовим табором.

Киличдароглу хоче змінити політику щодо біженців

Оскільки Туреччина є президентською республікою, в якій президент також очолює уряд, майбутнє країни тепер залежить від другого туру виборів. Беате Апельт з Фонду Науманна не очікує якихось серйозних змін, якщо Ердоган збереже свою посаду. Турецький президент залишатиметься складним партнером, який формує зовнішньополітичні відносини не на основі цінностей або узгоджених правил гри, а насамперед відповідно до своїх власних інтересів, констатує вона.

Це стане непростим завданням для ЄС і НАТО, вважає Апельт, оскільки існує багато взаємозалежностей і проблем, які необхідно вирішувати спільно. До того ж Туреччина перебуває в надзвичайно складній економічній ситуації, яка, найімовірніше, погіршиться після виборів, додає німецька експертка. Утім, на її думку, це може посилити позиції ЄС. Цілком можливо, що таке питання, як вступ Швеції до НАТО в найближчому майбутньому також може бути вирішене з президентом Ердоганом, продовжує Апельт.

Мурат Ердоган, який займається в Університеті Анкари вивченням проблем міграції, також припускає, що, з огляду на нинішню ситуацію, чинний президент переможе в другому турі виборів. Але якщо до влади прийде Кемаль Киличдароглу, слід очікувати нової політики щодо ЄС.

Науковець нагадав передвиборні обіцянки Киличдароглу про безвізові поїздки до ЄС і пакт про біженців. Киличдароглу, як уточнює експерт з міграції, також хоче переглянути політику щодо вимушених переселенців. І обіцяє відправити всіх сирійців - а під сирійцями він має на увазі всіх біженців - додому не пізніше ніж через два роки. 28 травня стане зрозуміло, чи відбудуться зміни в зовнішній і внутрішній політиці Туреччини.

Читайте також: Вибори в Туреччині: проблемами в економіці незадоволені всі