"Перемогти або загинути" - Андрій Хливнюк в інтерв'ю DW

На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну лідер гурту "Бумбокс" Андрій Хливнюк вступив до лав територіальної оборони Києва. Через місяць артист потрапив під мінометний обстріл і отримав поранення в обличчя. Відео з виконаною ним на Софійській площі піснею "Ой у лузі червона калина" облетіло весь світ. Британський гурт Pink Floyd додав вокал Хливнюка з відео до пісні "Hey Hey Rise Up", створеної на підтримку України.

Як ставиться до посилення мобілізації в Україні, чому продовжує їздити за кордон, що думає про фанатів у Росії і чи підтримує "кенселінг" російської культури у світі, - про це та інше Андрій Хливнюк розповів у інтерв'ю DW.

DW: Андрію, ви зараз їздите з туром Німеччиною. Вас виїзди за кордон радше мотивують чи демотивують?

Андрій Хливнюк: Це джерело донатів, за які я вдячний кожному і кожній, хто приходить на мої концерти. Крім цього, це ще й джерело натхнення, джерело перезавантаження. Мені важко бути постійно на другій, третій лінії, навіть з виїздами на "нуль", нехай і не щоденними. Мені хочеться писати, хочеться грати теж. 

Я дуже тішуся, що моя довоєнна діяльність має профіт і приносить, може, й більше користі, ніж моя діяльність як командира екіпажу. Хоча і те, і те треба робити обов'язково. Ні, я не втомився їздити за кордон, хоча б тому, що велетенська кількість моїх колег не мають такої можливості. Міністерство культури чи командування дозволяє виїзди, але раз на рік.

Я виїжджаю частіше, прошу дозволу на виїзд за кордон своїм коштом, знаючи, що я привезу засоби, поставлю їх на баланс. Я відома людина, всі знають, навіщо я сюди їжджу, це не самовільне залишення частини. 

У Європі можна помітити багато українських чоловіків. Як ви ставитеся до цього?

Я не займаюся соціальною політикою і будь-якою іншою політикою. Моя особиста думка може не відповідати думці всіх учасників команди. Я скажу зараз зопалу, а потім це за мною волочитиметься дуже довго. Мені не хотілося б нікого принижувати, ображати чи щось на кшталт такого. Мені це було б неприємно.

"Це екзистенційна війна за існування української нації"

В Україні вже декілька місяців триває дискусія щодо посилення мобілізації. Чи підтримуєте ви такий крок?

Я не вважаю, що це необхідно. Я думаю, що треба добровольцями йти на фронт. Не чекайте повісток. Обирайте собі підрозділи, які вам подобаються, ідіть і працюйте. Якщо ви військовозобов'язані певного віку і вам дозволяє здоров'я, ідіть захищайте своїх доньок, сестер від зґвалтувань, своїх мам від вбивств, свої хати від розграбувань, від розбомблення.

Читайте також: Поповнення лав ЗСУ: примусова мобілізація чи мотиваційний рекрутинг?

Як ви ставитеся до того, що військові служать без ротації? Якщо бракує добровольців, то ким їх заміняти?

Я не працюю в міністерстві, я не є політиком, я не є частиною уряду. Вони йшли туди, вони стикнулися з цією важкою роботою. Мусять шукати тепер вихід. Ви кажете, що люди втомилися. Люди дуже втомилися, але ті, з ким я спілкуюся, стоятимуть до смерті дуже довго - стільки, скільки треба буде.

Я маю величезну честь спілкуватися з такими людьми. Багато з них не були військовими до великого вторгнення. А деякі воюють вже й по 10 років. І воюють дуже добре. Ніхто не кине зброю і не піде нікуди. Всі будуть захищати. Просто тому що вони чоловіки. Мова йде вже не про армію і не армію, службу і не службу. Це екзистенційна війна за саме існування української нації. Не просто як етносу, а фізично як людей нас хочуть знищити. Ми мусимо відбитися і мусимо перемогти або загинути.

"Люди на протезах воювали на авторитеті Залужного"

Українці емоційно відреагували на відставку генерала Залужного і призначення Сирського. Як ви поставилися до цих новин?

Мені шкода, що Залужний пішов. Точніше, його відправили у відставку. На його авторитеті трималися люди, які давно могли списатися через поранення. Люди на протезах воювали на авторитеті Залужного.

Я не розумію причин, з яких це було зроблено. Я не розумію цього, але я тішу себе такою тепленькою ванною, що, мабуть, треба бути спеціалістом, все життя провчитися військовій справі, і тоді ти зрозумієш, хто стратег кращий, а хто - гірший. Мене це засмутило, безумовно.

Повертаючись до вашої діяльності як музиканта, ви багато років співпрацювали з російськими артистами, спілкувалися. Чи є ті, чия реакція на війну вас задовольнила, і ті, хто дуже розчарував?

Є і такі, й такі, безумовно. І багато.

Ви з кимось продовжуєте спілкуватися?

Ні, я майже не спілкуюся з російськими артистами. Так сталося, що два роки я - здебільшого частина підрозділу. У меншій частині я - вокаліст популярного українського гурту. Якось немає часу на спілкування з колишніми колегами. Я ще трошки не розумію, про що говорити? Все настільки очевидно - що обговорювати?

Я роблю бойові вильоти. Виїжджаю на роботу, роблю розвідку і ураження ворожих цілей. Це моє звернення (до російських артистів. - Ред.)

"Схаменіться, скиньте старого упиря з трону"

У вас було багато фанатів у Росії. Як змінилося ваше ставлення до них зараз?

Дуже багато. Ніяк. Дай їм Бог щастя і здоров'я. Як я можу змінити ставлення до людей? Я не хочу перетворитися на маніяка, вбивцю. Я не така людина. Я не бажаю зла етнічним росіянам. Ну, не бажаю я їм зла і все. Я не хочу займатися бойовими діями з ними. Мені неприємно. Мені не в радість воювати. Мені не хочеться, щоб гинули люди.

Вони самі спонукають нас до цього. Мене часто питають в інтерв'ю: "Якби ви звернулися зараз до росіян, що би ви їм сказали, адже вони виросли на ваших піснях. Просто ви були популярні і об'їхали всю країну…" Бо я був і на північному полюсі з російського боку, і на Сахаліні, і де завгодно.

Зорганізуйтесь в російську визвольну армію! Визвольте свою країну від тиранії. Це ж очевидно, що ваша країна під владою зла. Тотального зла. Зла, яке намагається вас кинути на вбивство тих, з ким ви ще вчора сиділи з одним столом. Якщо ви на це згодні, тоді нас з вами чекає бій на смерть.

Якщо ви не можете навіть Україну подолати, а ви не можете, тому що ви отримуєте постійно "люлєй", то про яке НАТО, про який Євросоюз і Америку ви ще можете говорити? Схаменіться, скиньте цього старого упиря з трону і організуйте якусь нормальну державу, де любили б волю і право людини, право живої істоти.

"Не будемо грати російськомовних пісень, поки ця війна не добіжить кінця"

Як ви реагуєте, якщо вас запрошують на фестиваль, де братимуть участь росіяни? Для вас принципово поїхати чи не поїхати?

Зараз дуже просто прослідкувати, хто що і коли говорив. За ці 10 років митцями різних національностей було сказано і зроблено дуже різні заяви. Можна дуже чітко зрозуміти, хочете ви з цими людьми спілкуватись чи ні. А те, що вони етнічно фіни, етнічно росіяни, етнічні французи, етнічні українці, мене не обходить.

Читайте також: Нетребко розділила Берлін

Якби вам прийшло таке запрошення, ви би погодилися?

Так, звісно, ми погоджувалися раніше. Цього не ставалося з різних причин, але в мене було один чи два погоджених фестивалі за кордоном, європейських фестивалів, де я вагався, грати чи не грати на одній сцені, і боровся за те, щоб не грати на одній сцені з тими, з ким я не хочу грати.

Це вже було після повномасштабного вторгнення РФ?

Ні, безумовно, до. Але вже війна тривала, це неважливо. Ми відмовилися від співпраці з російським ринком навесні 2014 року. Розірвали через цю війну всі стосунки з країною-агресором. Звісно, ми дуже обережно ставилися до того, хто з ким буде грати і чи будемо. Були розмови, щоб з групою "Чайф" на одній сцені зіграти, я би такого ніколи не зробив.

Але були такі розмови з тими, що були за нас і донатили нам. Загал не знав про це тільки через те, що вони були в небезпеці, їхні родини не можна було вивезти. Люди, громадяни інших країн, етнічні українці або етнічні росіяни, які чітко підтримували грошима боротьбу України за свою незалежність… Давайте не будемо причісувати всіх під один гребінець.

Чи просили вас слухачі, українці, виконувати пісні російською під час нинішнього туру?

Безумовно, люди приходять на концерти, щоб слухати якісь свої улюблені пісні. Багато з них взагалі тут живуть вже 20 років і приходять послухати улюблену групу. Слухають і альбомами, або слухають відеокліпами окремими. Але я попереджав перед туром, що ми не будемо грати російськомовних пісень, поки ця війна не добіжить кінця.

За яких обставин ви могли б знову почати їх виконувати, коли вас просять їх заспівати?

Повстання в Росії, повалення росіянами режиму Путіна.

"Я не сприймаю окремо Чайковського і Т-72"

Як ви ставитеся до так званого "кенселінгу" російської культури в європейських країнах? Тут, у Німеччині, досі можна побачити афіші з російськими хорами, балетом… Чи підтримуєте ви "кенселінг"?

Я не сприймаю на сьогодні окремо Чайковського і Т-72, на жаль. Тому що я бачу, як це працює. Я знаю, що за їхнім балетом завжди приходять танки. Мине десь декілька десятиліть, можливо, століття. І хто знає, може, Чайковський і залишиться, а танки згниють.

Німці або інші люди, які живуть у мирі, не розуміють нас. І це нормально з їхньої точки зору. Вони не можуть зрозуміти, що це таке, коли "Чайковський" прилітає тобі на позицію і вбиває людей. Вони думають, що це різні речі. Але це їхнє право.

Давайте ми залишимо мирним людям право залишатися мирними людьми, тим, у кого такого досвіду немає. Якщо вони зрозуміють, то добре. Якщо ні, то вже буде пізно і доведеться їм теж стати людьми, які знову у війні. Це дуже прикро. Але і сперечатися несила.

"Вразило, наскільки війна відкрила людей"

Що для вас стало таким моментом, який вас вразив емоційно - за два роки повномасштабного вторгнення?

Я читав книжки, дивився фільми, але ніколи не думав, що я буду лякатись підсвідомо, коли їде трамвай або летить гвинтокрил. Я ніколи не думав, що звуки, схожі на ті звуки, які я вже чув, стануть для мене "тригером". Навіть тут, у Німеччині, Польщі, Англії чи у Штатах.

Але найбільше, що вразило, це те, наскільки війна відкрила людей і хто є хто. Люди світлі стали ще світліші, а люди-лайно - ще більш лайновими. Ті, хто випромінював добро і довіру, стали морським маяком - почали дуже чітко направляти, вести за собою людей до правильних речей.

В одному з інтерв'ю ви сказали: "Війна надовго, можливо, на все наше життя". Що має змінитися, щоб цього не було?

НАТО повинно вступити у війну негайно і закінчити її, наприклад, сьогодні вночі. Або довгий конфлікт, може бути інакше. Розвитків дуже багато. Я не вірю в масове російське збройне повстання і потім уже процес капітуляції. Не знаю, більше ніяких. А які ще є?